• Psalms 29
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
    • 2 Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
    • 3 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
    • 4 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!
    • 5 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
    • 6 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
    • 7 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
    • 8 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
    • 9 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
    • 10 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
    • 11 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
    • 12 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
    • 13 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
  • King James Version (kjv)

Favourite Verse

You should select one of your favourite verses.

This verse in combination with your session key will be used to authenticate you in the future.

This is currently the active session key.

Should you have another session key from a previous session.
You can add it here to load your previous session.

Psalms 29:

Sharing the Word of God with the world.
  • Share Text
    ...
  • Share Link